Існування гравітаційних хвиль поставлено під великий сумнів

Аналіз останньої порції даних, зібраних орбітальним телескопом ПЛАНК, дозволяє з більшою впевненістю говорити про те, що знайдені в березні минулого року гравітаційні хвилі дійсно є результатом неправильної інтерпретації спостережень на антарктичної обсерваторії BICEP2, повідомляє прес-служба Лабораторії реактивного руху НАСА.

«Наш аналіз показує, що більша частина сигналу, виявленого обсерваторіями BICEP2 і Keck, виникла завдяки пилу, що заповнює Чумацький Шлях. Тим не менш, поки не можна виключити і того, що в даних колаборації є і вкрай слабкі і малопомітні сліди гравітаційних хвиль», — заявив журналістам Чарльз Лоуренс (Charles Lawrence) з Лабораторії реактивного руху, один з керівників проекту «Планк».

В середині березня 2014 року фізики з колаборації BICEP2 оголосили про виявлення гравітаційних хвиль і підтвердження того, що Всесвіт дійсно розширюється з прискоренням, після вивчення даних, зібраних двометровим телескопа на південному полюсі Землі. В рамках багаторічних спостережень астрофізики намагалися «спіймати» мікрохвильове відлуння Великого Вибуху і виміряти його поляризацію, в який бік і як «закручене» це випромінювання.

Спочатку багато вчених вітали це, як здавалося тоді, епохальне відкриття і пророкували членам колаборації Нобелівську премію. Однак з часом у фізиків з’явилася маса сумнівів як у методиці спостережень на BICEP2, так і в отриманих результатах.

Приміром, британські астрофізики в кінці червня 2014 року показали, що Всесвіт повинна була «розірватися» в перші миті життя в тому випадку, якщо б результати антарктичної колаборації були вірні. Приблизно в цей же час французькі вчені, виступаючи зі сторінок журналу Nature, прямим текстом заявили про хибність цього відкриття і пообіцяли довести це за допомогою даних, зібраних європейським телескопом «Планк».

Аналіз цих даних, результати якого були оприлюднені на цих вихідних, показує, що

знайдені BICEP2 гравітаційні хвилі швидше за все є продуктом спотворень, які вносить в мікрохвильове випромінювання Всесвіту пил, що заповнює нашу Галактику. З цим погоджується і керівник антарктичної колаборації, Джон Ковач (John Kovac) з Гарвард-Смітсоніанського астрофізичного центру в Кембриджі (США).

«Коли ми вперше виявили цей сигнал у зібраних нами даних, ми спиралися на ті теоретичні моделі розподілу пилу з Галактики, які існували в той час. Вони показували, що той регіон нічного неба, який ми обрали для спостережень, був відносно чистим», — пояснює Ковач.

Проблема, за його словами,

полягала і полягає в тому, що BICEP2 шукає сліди гравітаційних хвиль виключно на одній частоті мікрохвильового випромінювання, що помітно обмежує його чутливість до перешкод.

З цієї причини астрофізики пропонують шукати «відлуння» Великого Вибуху на різних частотах, що допоможе уникнути подібних помилок у майбутньому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *