Стаття вчених з’явилася в журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Відкриття, за твердженням дослідників, вдалося зробити завдяки сверхточному обчислення геометричних особливостей структури матеріалу.

Різні схеми структур льоду. Ілюстрація авторів дослідження.

У рамках роботи вчені використовували комп’ютерне моделювання для вивчення властивостей води при надвисоких тисках. В результаті їм вдалося встановити, що при тиску 930 гігапаскалів структура (також називалися цифри в 1,5 гигапаскаль) льоду така, що він як і раніше не проводить струм.

Більше того, ця структура є досить стабільною – перетворення в метал (тобто перехід до струмопровідного станом) настає при тиску в 4,8 терапаскаль. Примітно, що отриманий металевий лід ніяким особливими властивостями не володіє – вчені називають його в роботі «досить звичайним металом».

Отримання на практиці тисків, про які йде мова в роботі, в даний час неможливо. Тому вчені вдаються до комп’ютерного моделювання фізичних процесів.

У середині грудня 2011 року в журналі Physical Review Letters з’явилася стаття, автори якого з допомогою аналогічного моделювання встановили, як поводиться гелій в ядрі Юпітера.

Власне сама стаття:

Andreas Hermanna, N. W. Ashcroftb and Roald Hoffmanna High pressure ices. – PNAS. – 2011. – Published online before print December 29, 2011. doi: 10.1073/pnas.1118694109.

lenta.ru