Співробітники Стенфордського університету і Вашингтонського інституту Карнегі отримали новий надтвердий аллотроп вуглецю

Аллотропическими модифікаціями хімічного елемента називають, нагадаємо, утворювані їм прості речовини, що розрізняються за будовою і властивостями. До числа найбільш відомих аллотропов вуглецю відносяться алмаз, графіт, графен, нанотрубки і фулерени.

У проведених американцями експериментах використовувався скловуглець — матеріал, синтезований у п’ятдесятих роках минулого століття і відрізняється високою механічною міцністю і стійкістю в агресивних середовищах. Нова модифікація вуглецю формувалася в процесі стиснення підготовлених зразків скловуглецю в тому випадку, якщо тиск доходило до 40 ГПа, тобто перевищувала атмосферний приблизно в 400 тисяч разів. При знятті тиску зразки поверталися у свій звичайний стан.

Порошок скловуглецю (ілюстрація Structure Probe, Inc.).

Експерименти показали, що отриманий аллотроп витримує тиск в 130 ГПа, прикладається в одному напрямку, якщо в інших напрямках створюється обмежує тиск у 60 ГПа. Різниця цих величин, як бачимо, склала 70 ГПа; настільки високе значення до теперішнього моменту спостерігалося тільки для одного матеріалу — алмазу.

Синтезована модифікація також досліджувалась за методиками рамановской спектроскопії та рентгенівської дифракції. У цих дослідах було встановлено, що аллотроп, на відміну від алмазу, має аморфну структуру.

Повний опис «аморфного алмазу» буде опубліковано в журналі Physical Review Letters.

Підготовлено за матеріалами Вашингтонського інституту Карнегі.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *