Країна “Задзеркалля”

Ми виглядаємося в дзеркала кожен день, але не замислюємося про те, скільки цікавих відкриттів може подарувати нам “задзеркалля”!

У ньому, як відомо, все навпаки, але без нього ми б могли ніколи не побачити себе!

Перші старовинні дзеркала робили з обсидіану, піриту, золота, срібла, бронзи, міді, гірського кришталю. Донині залишаються практично не розгаданими секрети стародавніх китайських майстрів дзеркал.

І використовувалися вони не тільки для того, щоб подивитися в нього! Придумавши дзеркало, людина і не підозрювала, що створила один з найзагадковіших предметів свого вжитку. Навіть не навчившись ще виготовляти “правильні” дзеркала, майстри в достатку виготовляли «неправильні» – які збільшують і зменшують, циліндричні і запальні – одним словом, “чарівні”.

У американських індіанців здавна використовувався пристрій, що представляв собою увігнуте мідне дзеркало. І як ви думаєте, в якості чого цей пристрій використовували? Виявляється, воно було запальничкою!

Маскарад, свічка і дзеркало – ось образ середньовічної Венеції.

У 14 столітті венеціанські ювеліри винайшли новий вид прикрас, який відразу сподобався місцевим модницям, незважаючи на високі ціни. Дами носили ці коштовності на золотих шийних ланцюжках. А були ці прикраси дзеркалами!

Іспанська королева Ізабелла II повеліла вбудувати в своє розкішний віяло дзеркало і за допомогою нього розглядала тих, що перебувають у неї за спиною.

А в 19 столітті в одній азіатській країні був випущений перший орден – орден Вранішнього сонця. Центр ордена являв собою увігнуте дзеркало, покрите лінзою з червоного скла, а з центру виходили 32 золотих променя.

Архітектори навчилися “розсовувати” за допомогою дзеркал стіни, посилювати освітлення і вибудовувати заплутані лабіринти. “…У середньовіччі з’явилася навіть мода прикрашати дзеркалами цілі кімнати: не тільки стіни, але навіть стелі. Такі кімнати вражали гостей, викликали захоплення. Але жити в дзеркальній кімнаті, звичайно, було не можна: всюди, куди не подивишся, нескінченна перспектива кімнат , тисячі відображень. Спершу це здається кумедним, а потім стає неприємно і страшно. “

Саме це почуття страху перед дзеркальною нескінченністю було використано іспанської інквізицією. “… Вона придумала особливу, дзеркальну тортуру. Людину садили на кілька днів у дзеркальну кімнату-коробку, де, окрім, неї і лампи, не було нічого. День і ніч на неї дивилися незліченні відображення, як би його близнюки. Вони були нагорі, праворуч, ліворуч, внизу. Вони повторювали кожен її рух, точно знущалися над полоненим. Найчастіше людина не виносила катування дзеркалами і божеволіла.”

З дзеркалом пов’язано безліч прикмет і повір’їв. Існують традиції залишати дамське дзеркало закритим, закривати дзеркала, коли в будинку небіжчик, забороняти нареченій перед весіллям дивитися в дзеркало.

Так, наприклад, Іван Грозний вимагав, щоб дзеркала для його дружини Марії Нагої виготовлялися тільки сліпими майстрами.

Іван Грозний боявся порчі і зурочень, які могли пройти через дзеркало.

Згідно з поширеним колись у Китаї звичаєм, дзеркало підвішували над вхідними дверима або над вікнами. Найчастіше це робилося в сім’ях, що жили по сусідству з будинком, де сталося якесь нещастя. Згідно з іншим китайським звичаєм, його носили на грудях. А даоські ченці нерідко поміщали його ще й на спину.

А які відкриття робилися за допомогою дзеркал!

Прочитати рукописи великого вченого, художника і винахідника середньовіччя Леонардо да Вінчі вченим допомогло звичайне дзеркало. З одних джерел Леонардо був лівшею і тому писав зправа наліво, а з інших, це був хитрий спосіб шифрування рукописів.

Англійський математик і письменник Льюїс Керолл дуже любив посилати учням зашифровані листи, які можна було розшифрувати, тільки подивившись на них через дзеркало.

В назвах літературних творів ви можете зустріти досить згадок про дзеркала: “Аліса в задзеркаллі” Керолла, “Королівство кривих дзеркал” Губарєва, “Фальшиві дзеркала” Лук’яненко, “Чорне дзеркало” Мамлєєва.

Згадайте себе в дитинстві, коли, як у казці, нестерпно хотілося опинитися всередині таємничого дзеркала.

А для деяких літературних персонажів, цей предмет став каналом в інший світ. Аліса з “Аліса в Задзеркаллі” і Оля з “Королівства кривих дзеркал” потрапили через дзеркало в країну «Задзеркалля».

Дзеркала можна побачити і на пам’ятниках.

На Сіракузькому пам’ятнику Архімеда великий учений тримав у руках дзеркало, адже за переказами він підпалював дзеркалами кораблі ворога, що загрожували Сіракузам.

У німецькому місті Кнейтлінгені встановлено пам’ятник уродженцю цього міста Тіля Уленшпігеля, що жив у першій половині 14 століття. Уленшпігель тримає в руках сову і дзеркало, адже його прізвище складається саме з цих слів.

Багато разів дзеркала виручали винахідників!

В одному з перших телевізорів кінескоп був такий довгий, що його доводилося ставити вертикально. Дивитися такий телевізор було дуже незручно, але конструктори знайшли вихід із цього становища і вбудували дзеркало, подібно кришці радіоли.

В Австрії винайшли пластикове дзеркало, верхня частина якого – плоска, а нижня – з кривизною, яку можна за бажанням змінювати (пластик гнучкий). Його застосовують лікарі-дієтологи, щоб дати пацієнтам наочне уявлення про їх фігуру після дієти.

Напевно ви не раз звертали увагу, що на зарубіжних машинах швидкої допомоги з усіх чотирьох сторін написано великими літерами слово AMBULANCE. Написи на бортах і на задніх дверцятах абсолютно звичайні, а от напис спереду зроблений незвичайним чином. Він дзеркальний і призначена для водія машини, яка їде перед амбуланс і бачить її через дзеркало заднього виду.

Навіть біологи застосовують дзеркала для своїх наукових цілей!

Цікаво, що фламінго починають споруджувати гнізда і виводити пташенят, тільки якщо число птахів в колонії більше п’ятдесяти. У зоопарках часто утримується менше число фламінго, проте їх співробітники домагаються розведення цих птахів у неволі. І в цьому їм допомагає дзеркала, так як стіна вольєра з фламінго зроблена дзеркальною.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *