Гелиопауза виявилася несподівано широкою областю

Кілька років тому космічний апарат Вояджер-1 наблизився до краю Сонячної системи, де сонячний вітер і магнітні поля Сонця слабшають, а тиск від зовнішньої космічної радіації зростає, створюючи навколо Сонячної системи своєрідний міхур, який захищає нашу систему від космічного гамма-випромінювання. Проте ще в минулому році дослідники були змушені визнати, що Вояджер-1 все ще летить в зоні так званої геліопаузи – зовнішній оболонці Сонячної системи, і ніяк не може її покинути, так як гелиопауза виявилася несподівано широкою областю.

Сьогодні на зустрічі вчених з Американського геофізичного союзу вчені запропонували пояснення такого тривалого польоту: космічний апарат потрапив у новий регіон на зовнішніх кордонах Сонячної системи, про якому раніше не було відомо.

Нагадаємо, що апарати Вояджер-1 і -2 були запущені ще 35 років тому, і після серії обльотів планет Сонячної системи, вони попрямували до її зовнішніх кордонів. Формально, обидва апарати є першими двома рукотворними пристроями, які досягли країв Сонячної системи. Зараз сучасна наука запевняє, що край Сонячної системи знаходиться там, де вплив нашого Сонця слабшає настільки, що воно не може справлятися з жорстким космічним випромінюванням і вплив останнього починає переважати.

Але це в теорії. На практиці, схоже, все дещо складніше. Практичні дані, одержувані з Вояджерів, говорять про неточності колишніх теорій. Вчені кажуть, що за класичною теорією, обидва Вояджера вже давно повинні були б покинути Сонячну систему, але поки не зробили цього, так як вплив сонячного вітру виявляється сильніше колишніх розрахунків, а ось вплив космічної радіації, навпаки слабкіше.

Крім того, фахівці раніше припускали, що існує досить точна і різка межа країв Сонячної системи, однак і це, виявляється, не так. Межа ця є досить розмитими і не завжди очевидною. Очевидно лише одне: сам підхід до визначення меж Сонячної системи був вірним. Край там, де падає вплив Сонця.

За останніми даними, апарат Вояджер-1 зараз перебуває на відстані 122 а.е. від Сонця (тобто в 122 рази далі, ніж Земля від Сонця). На такій відстані Сонце представляється як одна з сотень тисяч зірок у небі та її теплове випромінювання тут вже не реєструється зовсім: температура тут близька до мінус 270 градусів. З іншого боку тут відзначається зростання низькоенергетичного космічного випромінювання, чого немає на навколоземній орбіті.

Зараз вчені не беруться сказати, коли саме Вояджеры все-таки полетять за межі Сонячної системи.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *