Вчені змусили очей людини розрізняти невидимий інфрачервоний світло

Вчені з США, Швейцарії, Норвегії та Польщі змусили людське око спостерігати невидимий їм раніше інфрачервоне світло. Результати своїх досліджень автори опублікували в журналі PNAS, а коротко з ними можна ознайомитися на сайті Університету Вашингтона в Сент-Луїсі.

Людське око здатне сприймати світло з довжиною хвилі у видимому діапазоні.

Шкала видимого світла Зображення: SARA DICKHERBER

Інфрачервоні і ультрафіолетові хвилі він без допоміжних приладів спостерігати, як вважається, не може. Проте останнє дослідження свідчить, що при деяких умовах це можливо.

Досліджуючи сітківку очей мишей і людини, фахівці виявили, що вона здатна реагувати на швидке та інтенсивне випромінювання ближньої інфрачервоної області спектра. Учасники експерименту повідомили, що інфрачервоне світло вони спостерігали як зелений, тобто видиме.

«Ми експериментували з лазерними імпульсами різної тривалості і виявили, що чим коротший імпульс, тим більше ймовірність того, що людина помітить його», — повідомив дослідник Франс Вінберг.

«Незважаючи на те, що проміжок часу між імпульсами був настільки коротким, що вони не могли бути помічені неозброєним оком, ці імпульси тим не менш дозволили людям побачити невидиме світло», — додав він.

З фізіологічної точки зору відповідають за зір особливі структури в сітківці ока — фоторецептори.

Чутливість таких структур до світла і пояснює здатність людини бачити. Те, що людина зумів «бачити» інфрачервоне світло, вчені пояснили подвоєнням числа падаючих на фоторецептори фотонів.

«Видимий світ включає в себе хвилі довжиною від 360 до 720 нм. Якщо на молекулу пігменту у сітківці падає пари фотонів з хвилями довжиною тисяча нанометрів кожна, то їх енергія виявляється рівною енергії фотона з довжиною хвилі 500 нанометрів, що знаходиться в межах видимої області світла», — повідомив співавтор дослідження Володимир Кефалов.

Експерименти вчених узгоджуються з квантовомеханической моделлю родопсину — основного зорового пігменту в сітківці (паличках) очі. При поглинанні фотона він переходить в іншу просторову форму (ізомеризується). Одним з основних керуючих параметрів цього процесу є енергія падаючого фотона.

Для того, щоб кожен бажаючий зміг «побачити» інфрачервоне світло, фахівці придумали спеціальний прилад. Пристрій також може знайти застосування і в медичних цілях.

«Ми використовували результати наших експериментів для того, щоб розробити інструмент, який би дозволив лікарям не тільки обстежити око, але й стимулював би певні ділянки сітківки для виявлення порушень в їх функціонуванні», — сказав Кефалов.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *